Словник української мови (1937)/допоминатися
| ◀ допоминати | Словник української мови Д допоминатися |
допоміжний ▶ |
|
Допомина́ти(ся), на́ю(ся), єш(ся), гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминає, той допоминає. Ном.
| ◀ допоминати | Словник української мови Борис Грінченко Д допоминатися |
допоміжний ▶ |
|
Словник української мови — Д
допоминатися
Борис Грінченко
1937
Допомина́ти(ся), на́ю(ся), єш(ся), гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминає, той допоминає. Ном.