Словник української мови (1937)/доплигувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доплигувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допли́гувати, гую, єш, сов. в. доплигну́ти, ну́, не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. I. 173.