Словник української мови (1937)/допливати

by Борис Грінченко

◀ доплив

Словник української мови Борис Грінченко Д допливати

доплигувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, пливу́, ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.