Словник української мови (1937)/допитати
| ◀ допит | Словник української мови Д допитати |
допити ▶ |
|
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.
| ◀ допит | Словник української мови Борис Грінченко Д допитати |
допити ▶ |
|
Словник української мови — Д
допитати
Борис Грінченко
1937
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.