Словник української мови (1937)/допиватися

by Борис Грінченко

◀ допивати

Словник української мови Борис Грінченко Д допиватися

допильновувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. допи́тися, п'ю́ся, п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже…, що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.