Словник української мови (1937)/допарок

< Словник української мови (1937)

◀ допануватися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допарок

допарувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допа́рок, рка, м. Принадлежащий паре, один из пары. Ум. Допа́рочок.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/допарок&oldid=642992