Словник української мови (1937)/допануватися
◀ допанувати | Словник української мови Д допануватися |
допарок ▶ |
|
Допанува́тися, ну́юся, єшся, гл. Дожить барином до разорения, до несчастия. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Змиев. у.