Словник української мови (1937)/доорати
◀ доокола | Словник української мови Д доорати |
доорювати ▶ |
|
Доора́ти, ся. См. Доорювати, ся.
◀ доокола | Словник української мови Борис Грінченко Д доорати |
доорювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доорати
Борис Грінченко
1937
Доора́ти, ся. См. Доорювати, ся.