Словник української мови (1937)/доокола
| ◀ дообідувати | Словник української мови Д доокола |
доорати ▶ |
|
Дооко́ла, нар. Вокруг. У синє море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
| ◀ дообідувати | Словник української мови Борис Грінченко Д доокола |
доорати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доокола
Борис Грінченко
1937
Дооко́ла, нар. Вокруг. У синє море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.