Словник української мови (1937)/домовлятися

by Борис Грінченко

◀ домовляти

Словник української мови Борис Грінченко Д домовлятися

домовний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Домовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. домо́витися, влюся, вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тільки домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.