Словник української мови (1937)/долупитися
◀ долупити | Словник української мови Д долупитися |
долупуватися ▶ |
|
Долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиться.
◀ долупити | Словник української мови Борис Грінченко Д долупитися |
долупуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
долупитися
Борис Грінченко
1937
Долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиться.