Словник української мови (1937)/доловлювати
◀ доловити | Словник української мови Д доловлювати |
доложити ▶ |
|
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.
◀ доловити | Словник української мови Борис Грінченко Д доловлювати |
доложити ▶ |
|
Словник української мови — Д
доловлювати
Борис Грінченко
1937
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.