Словник української мови (1937)/долегливий
◀ долегати | Словник української мови Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. долігливий.
◀ долегати | Словник української мови Борис Грінченко Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Словник української мови — Д
долегливий
Борис Грінченко
1937
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. долігливий.