Словник української мови (1937)/докурити
◀ докупувати | Словник української мови Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Докури́ти, ся. См. Докурювати, ся.
◀ докупувати | Словник української мови Борис Грінченко Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Словник української мови — Д
докурити
Борис Грінченко
1937
Докури́ти, ся. См. Докурювати, ся.