Словник української мови (1937)/докурювати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докурювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доку́рювати, рюю, єш, сов. в. докури́ти, рю́, риш, гл. Докуривать, докурить.