Словник української мови (1937)/докурювати
| ◀ докурювання | Словник української мови Д докурювати |
докурюватися ▶ |
|
Доку́рювати, рюю, єш, сов. в. докури́ти, рю́, риш, гл. Докуривать, докурить.
| ◀ докурювання | Словник української мови Борис Грінченко Д докурювати |
докурюватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
докурювати
Борис Грінченко
1937
Доку́рювати, рюю, єш, сов. в. докури́ти, рю́, риш, гл. Докуривать, докурить.