Словник української мови (1937)/докохатися
◀ докотити | Словник української мови Д докохатися |
докочувати ▶ |
|
Докоха́тися, ха́юся, єшся, гл. Любя достичь желанного. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
◀ докотити | Словник української мови Борис Грінченко Д докохатися |
докочувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докохатися
Борис Грінченко
1937
Докоха́тися, ха́юся, єшся, гл. Любя достичь желанного. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.