Словник української мови (1937)/докотити
◀ докосити | Словник української мови Д докотити |
докохатися ▶ |
|
Докоти́ти, ся. См. Докочувати, ся.
◀ докосити | Словник української мови Борис Грінченко Д докотити |
докохатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
докотити
Борис Грінченко
1937
Докоти́ти, ся. См. Докочувати, ся.