Словник української мови (1937)/докорятися
◀ докоряти | Словник української мови Д докорятися |
докосити ▶ |
|
Докоря́тися, ря́юся, єшся, гл. = Докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. НВолын. у.
◀ докоряти | Словник української мови Борис Грінченко Д докорятися |
докосити ▶ |
|
Словник української мови — Д
докорятися
Борис Грінченко
1937
Докоря́тися, ря́юся, єшся, гл. = Докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. НВолын. у.