Словник української мови (1937)/дозолочувати
◀ дозолотити | Словник української мови Д дозолочувати |
дозоляти ▶ |
|
Дозоло́чувати, чую, єш, сов. в. дозолоти́ти, чу́, тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотять, а в хаті косу золотять, на дворі домолочують, а в хаті дозолочують. Грин. III. 509.