Словник української мови (1937)/додибатися
◀ додибати | Словник української мови Д додибатися |
додибувати ▶ |
|
Доди́батися, баюся, єшся, гл. Ходить (о старике), пока случится беда.
◀ додибати | Словник української мови Борис Грінченко Д додибатися |
додибувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
додибатися
Борис Грінченко
1937
Доди́батися, баюся, єшся, гл. Ходить (о старике), пока случится беда.