Словник української мови (1937)/догуляти

< Словник української мови (1937)

◀ догулюватися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догуляти

догуркатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Догуля́ти, ся. См. Догулювати, ся.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/догуляти&oldid=639605