Словник української мови (1937)/довічно
| ◀ довічний | Словник української мови Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Дові́чно, нар. = Доочне.
| ◀ довічний | Словник української мови Борис Грінченко Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Словник української мови — Д
довічно
Борис Грінченко
1937
Дові́чно, нар. = Доочне.