Словник української мови (1937)/довірити
| ◀ довінчати | Словник української мови Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Дові́рити. См. Довіря́ти.
| ◀ довінчати | Словник української мови Борис Грінченко Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довірити
Борис Грінченко
1937
Дові́рити. См. Довіря́ти.