Словник української мови (1937)/довіку
◀ довідуватися | Словник української мови Д довіку |
довікувати ▶ |
|
Дові́ку, нар. Повек. См. До.
◀ довідуватися | Словник української мови Борис Грінченко Д довіку |
довікувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
довіку
Борис Грінченко
1937
Дові́ку, нар. Повек. См. До.