Словник української мови (1937)/довідати
| ◀ довід | Словник української мови Д довідати |
довіджуватися ▶ |
|
Дові́дати, ся. См. Довідувати, ся.
| ◀ довід | Словник української мови Борис Грінченко Д довідати |
довіджуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довідати
Борис Грінченко
1937
Дові́дати, ся. См. Довідувати, ся.