Словник української мови (1937)/довершити
◀ довернутися | Словник української мови Д довершити |
довершування ▶ |
|
Доверши́ти. См. Довершувати.
◀ довернутися | Словник української мови Борис Грінченко Д довершити |
довершування ▶ |
|
Словник української мови — Д
довершити
Борис Грінченко
1937
Доверши́ти. См. Довершувати.