Словник української мови (1937)/довершувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довершувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дове́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верх (стога, крыши). Довершують уже стіжок. Черн. у.