Словник української мови (1937)/довгомудів

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довгомудів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащий довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.