Словник української мови (1937)/довголітній
◀ довгоклюгий | Словник української мови Д довголітній |
довголіття ▶ |
|
Довголі́тній, я, є. Долголетний. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство. Котл. Ен.