Словник української мови (1937)/довгоклюгий
◀ довгогривий | Словник української мови Д довгоклюгий |
довголітній ▶ |
|
Довгоклю́гий, а, е. С длинным острием (о копье). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
◀ довгогривий | Словник української мови Борис Грінченко Д довгоклюгий |
довголітній ▶ |
|
Словник української мови — Д
довгоклюгий
Борис Грінченко
1937
Довгоклю́гий, а, е. С длинным острием (о копье). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.