Словник української мови (1937)/довбом
| ◀ довбняк | Словник української мови Д довбом |
довбти ▶ |
|
До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
| ◀ довбняк | Словник української мови Борис Грінченко Д довбом |
довбти ▶ |
|
Словник української мови — Д
довбом
Борис Грінченко
1937
До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.