Словник української мови (1937)/доварити
◀ довалюватися | Словник української мови Д доварити |
доварювати ▶ |
|
Довари́ти, ся. См. Доварювати, ся.
◀ довалюватися | Словник української мови Борис Грінченко Д доварити |
доварювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доварити
Борис Грінченко
1937
Довари́ти, ся. См. Доварювати, ся.