Словник української мови (1937)/довалити
◀ доважувати | Словник української мови Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Довали́ти, ся. См. Дова́лювати, ся.
◀ доважувати | Словник української мови Борис Грінченко Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
довалити
Борис Грінченко
1937
Довали́ти, ся. См. Дова́лювати, ся.