Словник української мови (1937)/довадливий
| ◀ довадити | Словник української мови Д довадливий |
довадний ▶ |
|
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.
| ◀ довадити | Словник української мови Борис Грінченко Д довадливий |
довадний ▶ |
|
Словник української мови — Д
довадливий
Борис Грінченко
1937
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.