Словник української мови (1937)/довада
| ◀ добуття | Словник української мови Д довада |
довадити ▶ |
|
Дова́да, ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
| ◀ добуття | Словник української мови Борис Грінченко Д довада |
довадити ▶ |
|
Словник української мови — Д
довада
Борис Грінченко
1937
Дова́да, ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.