Словник української мови (1937)/добіляти
| ◀ добілити | Словник української мови Д добіляти |
добілятися ▶ |
|
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.
| ◀ добілити | Словник української мови Борис Грінченко Д добіляти |
добілятися ▶ |
|
Словник української мови — Д
добіляти
Борис Грінченко
1937
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.