Словник української мови (1937)/добріти

< Словник української мови (1937)

◀ добрість

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добріти

добрішати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрым, добреть.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/добріти&oldid=636882