Словник української мови (1937)/доброчинити

< Словник української мови (1937)

◀ доброчинець

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доброчинити

доброчинний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доброчинити, ню, ниш, гл. Благодетельствовать, благотворить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доброчинити&oldid=637095