Словник української мови (1937)/добротливий
◀ добротворець | Словник української мови Д добротливий |
добротливість ▶ |
|
Добротли́вий, а, е. Добродушный, благодушный.
◀ добротворець | Словник української мови Борис Грінченко Д добротливий |
добротливість ▶ |
|
Словник української мови — Д
добротливий
Борис Грінченко
1937
Добротли́вий, а, е. Добродушный, благодушный.