Словник української мови (1937)/добротворець
◀ доброта | Словник української мови Д добротворець |
добротливий ▶ |
|
Добротво́рець, рця, м. Благодетель.
◀ доброта | Словник української мови Борис Грінченко Д добротворець |
добротливий ▶ |
|
Словник української мови — Д
добротворець
Борис Грінченко
1937
Добротво́рець, рця, м. Благодетель.