Словник української мови (1937)/дичавіти
◀ дича | Словник української мови Д дичавіти |
дичак ▶ |
|
Дича́віти, вію, єш, дича́ти, ча́ю, єш, гл. Дичать.
◀ дича | Словник української мови Борис Грінченко Д дичавіти |
дичак ▶ |
|
Словник української мови — Д
дичавіти
Борис Грінченко
1937
Дича́віти, вію, єш, дича́ти, ча́ю, єш, гл. Дичать.