Словник української мови (1937)/дитинитися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дитинитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дити́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить из себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Каменец. у. 2) Впадать в детство.