Словник української мови (1937)/дитинитися
◀ дитинин | Словник української мови Д дитинитися |
дитинка ▶ |
|
Дити́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить из себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Каменец. у. 2) Впадать в детство.