Словник української мови (1937)/дитинин
| ◀ дитинець | Словник української мови Д дитинин |
дитинитися ▶ |
|
Дити́нин, на, не. Принадлежащий ребенку.
| ◀ дитинець | Словник української мови Борис Грінченко Д дитинин |
дитинитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дитинин
Борис Грінченко
1937
Дити́нин, на, не. Принадлежащий ребенку.