Словник української мови (1937)/динячий
◀ динятко | Словник української мови Д динячий |
дипоть ▶ |
|
Ди́нячий, а, е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
◀ динятко | Словник української мови Борис Грінченко Д динячий |
дипоть ▶ |
|
Словник української мови — Д
динячий
Борис Грінченко
1937
Ди́нячий, а, е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.