Словник української мови (1937)/димитися
| ◀ диминиці | Словник української мови Д димитися |
диміти ▶ |
|
Дими́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Дымиться.
| ◀ диминиці | Словник української мови Борис Грінченко Д димитися |
диміти ▶ |
|
Словник української мови — Д
димитися
Борис Грінченко
1937
Дими́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Дымиться.