Словник української мови (1937)/дикар
| ◀ дик | Словник української мови Д дикар |
дикий ▶ |
|
Дика́р, ря́, м. Род камня. Камінь-дикар. Славяносерб. у.
| ◀ дик | Словник української мови Борис Грінченко Д дикар |
дикий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дикар
Борис Грінченко
1937
Дика́р, ря́, м. Род камня. Камінь-дикар. Славяносерб. у.