Словник української мови (1937)/дзвіночок
| ◀ дзвінок | Словник української мови Д дзвіночок |
дзвонар ▶ |
|
Дзвіно́чок, чка, м. 1) Ум. от дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) Мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. I. 126.
| ◀ дзвінок | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвіночок |
дзвонар ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвіночок
Борис Грінченко
1937
Дзвіно́чок, чка, м. 1) Ум. от дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) Мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. I. 126.