Словник української мови (1937)/дзвонар

< Словник української мови (1937)

◀ дзвіночок

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзвонар

дзвонариха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзвона́р, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дзвонар&oldid=630930