Словник української мови (1937)/дзвизнути
| ◀ дзвенячий | Словник української мови Д дзвизнути |
дзвіжчати ▶ |
|
Дзви́знути, ну, неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
| ◀ дзвенячий | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвизнути |
дзвіжчати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвизнути
Борис Грінченко
1937
Дзви́знути, ну, неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.