Словник української мови (1937)/двічі
| ◀ двіцалівка | Словник української мови Д двічі |
двоє ▶ |
|
Дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічі лико не деруть. Ном.
| ◀ двіцалівка | Словник української мови Борис Грінченко Д двічі |
двоє ▶ |
|
Словник української мови — Д
двічі
Борис Грінченко
1937
Дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічі лико не деруть. Ном.